ВПЛИВ СІМ'Ї НА ПІДГОТОВКУ ДИТИНИ ДО ШКОЛИ

Нині наші діти розпочинають навчання у школі з 6-7 років. І якщо в семирічної дитини готовність до школи загалом сформована, то в шестирічок її остаточне завершення триває протягом першого року шкільного навчання. Цьому сприяє відповідний підхід до дітей.

Найважливіше завдання, що стоїть перед системою дошкільного виховання — забезпечення всебічного розвитку дитини і підготовка до школи. Проте, значна кількість дітей попри “паспортний” вік та наявні “шкільні” навички та вміння, відчувають великі складнощі у навчанні. Основною причиною їх неуспіху і те, що вони ще малі “психологічно”, тобто є неготовими до шкільного типу навчання. Сама логіка життя підказує, що необхідно розробляти критерії і екологічні показники психологічної готовності дітей до шкільного навчання, а не орієнтуватися на тільки фізичний чи паспортний вік дітей.

Дослідження дітей до школи розпочато безпосередньо під керівництвом психолога-академіка А. У. Запорожця. Результати роботи неодноразово обговорювали з Д. Б. Ельконіним. Обидва вони широко виборювали збереження дітям дитинства, за максимальне використання можливостей цього вікового етапу, за нормальний перехід від дошкільного до молодшого шкільного возрасту.

Підготовка дітей до школи — завдання багатогранне, яке охоплює всі сфери життя дитини. Психологічна готовність до школи, що складається лише з аспектів, це завдання, щоправда виключно важливе і значне. Проте й усередині цього аспекта виділяють три основних підходи до цієї проблеми.

До першого підходу можна віднести усі дослідження, створені задля формування в дітей дошкільного віку певних умінь і навичків, необхідні для навчання у школі. Такий підхід одержав у педагогіці і психології потужний розвиток у зв'язку з питанням можливості навчання з більш раннього віку.

У дослідженнях цього напряму встановлено, що 5-6 років мають значно вищі інтелектуальні, фізичні і психічні можливості, що дозволяє перенести частину програми першого класу в підготовчу групу дитсадка. Результати переконливо показують, що завдяки соціальній організації освітньо-виховної роботи можна успішно навчати дітей даного віку основам математики, грамоти, і цим помітно поліпшити підготовку до шкільного навчання.

Проблема психологічної готовності дітей до школи не вичерпується формуванням певних знань, умінь, навичок, тобто все, що засвоюється дошкільнятами, зазвичай узгоджується з їх віковими можливостями. Однак саме форма діяльності за такого підходу не є стрижневою для проблеми психологічної готовності.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ З ВИХОВАННЯ ОБДАРОВАНОЇ ДИТИНИ

1. Дитина - це не експериментальний майданчик для психолого-методичних новацій та апробації, це не іграшка і не втіха, не «помічник» на старість.

2. Даруйте дитині батьківську любов, повагу, створіть умови для розвитку, дайте можливість їй жити власним життям. Не задовольняйте власні емоції за рахунок дітей.

3. Допомагайте, але не заважайте їм самим робити свій вибір.

4. Виховуйте дитину як рівну собі, тоді вона буде відстоювати власну думку, поважати інших, буде вільною, талановитою особистістю.

5. Спілкуйтесь частіше з дітьми, намагайтеся бути в курсі їх справ, підтримуйте їх у будь-якій ситуації, пояснюйте існування різних точок зору.

6. Підтримуйте родинні стосунки, влаштовуйте сімейні свята, ігри.

7. Виховуйте дитину в гармонії з природою.

8. Дайте можливість дитині спробувати себе в різних напрямках творчої діяльності, не дозволяйте кидати розпочату справу, доки не отримаєте перших результатів, щоб зробити певні висновки.

9. Спонукайте до праці, примушуйте виконувати певну роботу, навіть інколи за рахунок свого часу.

10. Радійте успіхам ваших дітей.

11. Виражайте свою любов до дітей так, щоб вони її відчули.

12. Пам'ятайте, що любов - це і турбота про інших.

13. Пам'ятайте, що проблеми дитини - це проблеми батьків і починати щось змінювати треба спочатку з себе.

 

Психогімнастика

Сніжинка

Подув вітерець. Діти –сніжинки кружляють під жваву музику.

Та ось вітерець затихає, музика уповільнюється, сніжинки ледве рухаються і нарешті лягають на землю (діти присідають, опускають руки, схиляють голову, ніби заснули). Все тихо.      

Смачні цукерки

У одного із дітей у руках уявна коробка з цукерками. Він пригощає по черзі дітей. Малята беруть по одній цукерці, дякують господарю, потім розгортають цукерку і беруть її в рот. По виразу їхніх облич одразу видно, що частування смачне.

Міміка: жувальні рухи, посмішка, вираз насолоди, задоволення.

Зайчики

Інсценізація вірша М. Познавської "Зайчики "

В лісі сніг. У лісі звірі.

Ось зайчатка скачуть сірі.

Сірі їстоньки хотять,

Сірі з голоду тремтять.

Бідні зайчики голодні.

Ще й не снідали сьогодні.

Виразні рухи: стрибають, ніби гріються, руками б’ють себе в боки, обіймають за плечі, притискають до живота.

Міміка : лоб зморщений, брови зведені, губи з легка надуті, кутки губ опущені.

Сердитий дідусь

До дідуся в село приїхав Петрик і одразу пішов гуляти . Дідусь розсердився, що Петрик вийшов за хвіртку. А якщо з лісу вибіжить вовк ? Що станеться з онуком.      

Міміка: насуплені брови, стиснуті губи. 

Чарівна пір’їна

Вихователь пропонує дітям зручно сісти в коло на килимку та заплющити очі. 

-         У мене в руках – чарівна пір’їна, котрою я буду торкатись різних місць вашого тіла. Пір’їна лагідна на дотик тому торкання подарує вам приємні відчуття.

-         Діти заплющують очі, вихователь підходить до кожної дитини та торкається якоїсь частини тіла. Не відкриваючи очей, дитина повинна назвати, до чого торкнулася пір’їна., або доторкнутися до цього місця.

-         Щойно ви торкалися різних частин свого тіла і називали їх. Подумайте і дайте відповідь: для чого потрібні руки, голова вуха, очі, чим ми, люди, схожі між собою, чим відрізняємося ?

( Відповіді дітей ).  

Раз – два

Діти стоять у колі. Вихователь подає їм команди: " Ніжками потупали, ручками поплескали, голівкою похитали, пальчиком посварились, пострибали, як зайчики, присіли, як черепахи ”.

Кожну команду можна виконувати лише після слів " раз – два ”.

Малесенькі ніжки

Ведучий співає народну пісеньку "Малесенькі ніжки”, діти підхоплюють приспів і роблять відповідні рухи:

Маленькі ніжки

Швидко край доріжки –

Приспів:

Туп- туп- туп.

А великі ноги

Мляво край дороги –

Приспів:

Туп- туп- туп.

Малесенькі ніжки

Бігли вздовж доріжки-

Приспів:

Туп - туп- туп.

А великі ноги

Бігли вздовж дороги-

Приспів:

Туп- туп-туп.

 Виразні рухи :

1.     кроки маленькі, йдуть навшпиньках,

2.     гучно біжать навшпиньках,

3.     тихенько біжать навшпиньках,

4.     біжать великими стрибками, намагаючись гучно гупати.